Знову подорожчають погані звички 
Акциз на горілку обіцяють підвищити на 20%, пиво – на 12%, цигарки – на 15–30%.
Верховна Рада України прийняла підготовлений урядом проект закону про внесення змін у Податковий кодекс, що передбачає, зокрема, підвищення з 1 січня акцизів на лікеро-горілчану продукцію на 20%, а на слабоалкогольні напої та вино – на індекс споживчих цін, тобто 12%.

Із 1 січня 2017 року ставка податку на 100% спирт зросте до 126,96 гривні/літр, на пиво – до 2,98, на кріплені вина і вермути – до 8,02, на ігристі вина – до 11,65. У той же час акцизна ставка на сухі вина збережеться на рівні 0,01 гривні/літр.

Представники Державної фіскальної служби України інформують, що згідно пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Відповідні норми містяться у постанові Правління Національного банку України від 25.11.2016 № 407 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 “Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою”.
Раніше ця гранична норма становила 150 тис. грн. Тепер же фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму у понад 50 тис. грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті). При цьому, безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень і банки зобов’язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі.

Законопроект №5368 в разі прийняття у другому читанні покладе край паперовому документообігу між платниками податків та фіскальною службою.У попередній публікації ми дали загальну характеристику змін у законодавчому полі, які відбудуться у найближчому майбутньому завдяки прийняття проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)». Сьогодні ми більш детально розглянемо, які наслідки цей закон матиме для комунікації фіскальних органів та платників податків між собою.

8 грудня Парламент проголосував у першому читанні законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні) (№5368). Профільному комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики доручено підготувати законопроект до другого читання за скороченою процедурою. І хоча він ще не став законом, а отже ще можливі певні зміни, вже зараз необхідно розуміти, до чого бізнес має готуватися вже за місяць. Обсяг запропонованих змін до Податкового кодексу настільки великий, що детально їх проаналізувати в межах однієї статті неможливо.

Головне управління ДФС у Житомирській області повідомляє, що 22.11.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.10.2016 за №1365/29495) (далі – Наказ №841), яким у новій редакції викладено форма декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550. Наказ №841 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 22.11.2016 №90.

Головне управління ГУ ДФС у Житомирській області повідомляє , що набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2016 р. № 849, яким внесено зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (далі - Порядок). Цей наказ зареєстровано в Мін’юсті 28 жовтня 2016 р. і опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» № 91 від 25.11.2016. Зокрема, у Порядку визначено, що розгляд матеріалів скарг платників податків буде відбуватися у закритому засіданні. А розгляд у відкритому засіданні буде відбуватися виключно на підставі письмового клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги.

Про застосування РРО у торговельних приміщеннях за однією адресою, подання заяви про реєстрацію РРО та КОРО в електронній формі та терміни виведення з експлуатації реєстраторів, які не створюють контрольну стрічку в електронній формі. ГУ ДФС у Житомирській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які мають декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків. Так, відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання,

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звіту по єдиному внеску, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень. Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 №209,