Ми продовжуємо публікацію матеріалів про історичні кроки Житомира від найдавніших часів до сучасності.
У 1769 році місто штурмував і захопив полк донських козаків. Майже усіх мешканців перебили, а будівлі спалили. Лишився непошкодженим лише бернардинський кляштор. Місто перетворилось у пустку, і тіла загиблих нікому було поховати. Почалася епідемія моровиці. І все ж місто не припинило існування.
У XVIII столітті Житомир вже остаточно вирвався із тісних напівзруйнованих стін дерев’яного замку і розбігся вузенькими вуличками та хитросплетеним мереживом ще вужчих провулків у південно-східному, східному та північному напрямках.

У 1775 році польською конституцією Житомир визнаний в числі столичних міст польської корони другим за значенням після Кракова. В результаті другого поділу Польщі 1793 року Житомир опинився в межах Російської імперії. Після третього поділу Польщі та інкорпорації Волині до Російської імперії, Житомир призначається з 1795 року тимчасово, а з 1804 року – остаточно, столицею величезної Волинської губернії з населенням майже чотири мільйони чоловік і територією понад 70 тис. кв. км (1913 рік).
Усе дев’ятнадцяте століття стає для міста часом невпинного зростання, розвитку, зміцнення його позицій як важливого регіонального адміністративного та культурного центру краю. З 1833 року в місті починає діяти губернська гімназія, створена після придушення польського повстання 1831-1832 рр. (як одна з правонаступниць знаменитого Кременецького ліцею, що був закритий). Багатьох видатних людей виховала вона.
У 1820-х роках Житомир – один із центрів декабристського руху. Тут збиралася «Слов’янська сесія» за участю польсько-українського поета Тимка Падури та російського поета Кіндрата Рилєєва.

XIX ст. для Житомира – це період його розквіту як важливого культурного центру краю і всієї Правобережної України. В 1855 році на Пушкінській вулиці стає до ладу велична будівля театру, у 1866 році відкривається перша в краї публічна бібліотека. Початок її діяльності пов’язаний з відомим літературознавцем і бібліографом Володимиром Боцяновським. При бібліотеці створили геологічну виставку (мінералів, на які так багатий край, що свого часу видатний вчений академік Олександр Ферсман охрестив «Уралом в мініатюрі») – попередника нинішнього краєзнавчого музею – найстарішого на Волині.
У середині століття в Житомирі відбулося чимало інших важливих подій. Через місто прокладено Києво-Брестську шосейну дорогу, що значно пожвавило економічне життя краю. У 1857 році через Житомир прокладено телеграфну лінію, а в 1870 році – трансконтинентальну лінію «Лондон-Делі» з проміжною підсилювальною станцією.
Місто зростало, впорядковувалося. У ньому діяло 58 різних фабрично-заводських підприємств, багато важливих складів, депо, а також готелі, лікарні, магазини, майстерні тощо. Наприкінці XIX століття засновано ряд фабрик і заводів, на базі яких згодом виросли великі сучасні підприємства з виробництва меблів, ливарних, панчішно-шкарпеткових виробів, автозапчастин, які діють і по нині. Інтенсивно розвивалася оптова та роздрібна торгівля.
(Продовження читайте у №3)
MAY